Війна. Сумні рядки з власного...

 

Весна...

Болюча і страшна весна!

 Доволі дивне поєднання слів таких з весною...

Нас завжди радувала твоя свіжість і краса - тепер лиш попіл згарищ та нестерпність болю!

Весна...

Як з нетерпінням ми чекали твоїх барв, твого п'янкого й свіжого повітря, щасливих ранків та шовкових трав, а

 дочекались невимовного жахіття...

Болить душа!

Я вперше не люблю весну,  уперше не радію  первоцвітам!

Хочу прокинутися  від страшного сну!

Хочу, щоб знов були живими янголята-діти!

           А. Панчук