Війна. Сумні рядки з власного...
Весна... Болюча і страшна весна! Доволі дивне поєднання слів таких з весною... Нас завжди радувала твоя свіжість і краса - тепер лиш попіл згарищ та нестерпність болю! Весна... Як з нетерпінням ми чекали твоїх барв, твого п'янкого й свіжого повітря, щасливих ранків та шовкових трав, а дочекались невимовного жахіття... Болить душа! Я вперше не люблю весну, уперше не радію первоцвітам! Хочу прокинутися від страшного сну! Хочу, щоб знов були живими янголята-діти! А. Панчук