Проект "На все впливає мови чистота" завершено

На все впливає мови чистота:
Зір глибшає, і кращають уста;
Стає точнішим слух, а думка гнеться,
Як вітром розколихані жита. (Д.Павличко)

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
(Ліна Костенко)

Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ми володіємо мовою, залежить наше духовне багатство. Кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, логічним, виразним. На жаль, ми не можемо сказати зараз, що володіємо зразковим мовленням. 

       В. Сухомлинський писав: " Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості. Говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на не налаштованій скрипці". Тож наше завдання – уникати засмічення мови жаргонізмами, вульгаризмами, «суржиком».

   Півтора місяці тому ми розпочали роботу над проектом на тему: «На все впливає мови чистота». Об’єдналися у дві творчі групи, де кожна група отримала завдання для проведення пошуково-дослідницької роботи.

Опис проекту

Перший, підготовчий етап:

•        формування команд проекту (березень).

Другий етап:

1.Пошукова та дослідницька робота.

2.Опрацювання джерел інформації.

2. Створення міні-проектів.

Третій, підсумковий етап:

       Захист проектів командами.   

 Діяльність учнів:

Під час  роботи над проектом учні  мали створити презентацію, публікацію, підготувати доповіді, провести соціологічне опитування та взяти інтерв’ю. Для цього вони об’єдналися у 2 групи, серед яких розподілили завдання і обов’язки: «Дослідники» - працювали над пошуком інформації в Інтернеті та інших джерелах; «Інтерв’юери» - брали інтерв’ю в різних респондентів та проводили соцопитування: на вулицях міста, у своєму навчальному закладі; «Колекціонери» - збирали та систематизували колекцію зразків ненормативної лексики з різних джерел: телебачення, закладів торгівлі, спілкування у молодіжному середовищі тощо та укладали словник; «Кореспонденти» працювали над створенням публікації.

Кожна група мала обрати назву  свого міні-проекту в контексті спільного проекту.

Основні питання: Чи можемо ми стверджувати, що мова - це інтелектуальний портрет людини? Культура мови – це культура думки?

Ключові питання:

·                   Від чого сьогодні потерпає культура нашої мови, що засмічує нашу мову?

·                   Як розкриває мовна культура людини її духовний світ?

Тематичні питання:

·     Сленг, жаргон, суржик  - погано чи ні? Чи мають право на існування суржик та сленг в спілкуванні українців?

·     Чи може людина досягти успіху, нехтуючи культурою мовлення, послуговуючись ненормативною лексикою?       

Змістові питання:

·        Яке місце посідає ненормативна лексика в нашому мовленні?

·        Які джерела поширення у суспільстві «словесного бруду»?

16 травня ми з групою 229 (ОКН. Агент з постачання) презентували свій проект перед учнями, викладачами, керівництвом закладу

 
Захист міні-проектів в контексті проекту "На все впливає мови чистота"

Перша група учнів «Антисленгери» працювала над міні-проектом «Молодіжний сленг – «прикол» чи проблема української мови»:

збирали та опрацьовували матеріали про «сленг», «жаргон» та «англіцизми».  

В процесі роботи над проектом «Молодіжний сленг – «прикол» чи проблема української мови» ставили собі за мету:

·        з`ясувати  та висвітлити тлумачення сленгу, жаргону, англіцизмів та їх значення для розвитку української літературної мови, причини вживання сленгових слів молоддю;

·        дослідити історію виникнення та з’ясувати деякі шляхи творення українського сленгу сьогодні; 

·        дослідити учнівський  та комп'ютерний сленг;

·        шляхом соцопитування дослідити відсоток вживання та поширення сленгу, жаргону серед учнів нашого закладу та серед молоді нашого міста;

·        продемонструвати на прикладах сленгізми, які вживають учні нашого училища;

·        продемонструвати, що ЗМІ, зокрема телебачення, є джерелом поширення англіцизмів, псевдоангліцизмів;

·        довести, що вживання у мовленні ненормативної лексики засмічує українську літературну мову та впливає на інтелектуальний портрет людини.

Актуальність питання

Результати дослідження сленгу,  його походження і поширення серед молоді є важливими і актуальними, оскільки ми встановлюємо причини  та кількість використання молоддю сленгу і можливість зміни точки зору щодо його вживання.

З метою з’ясування ролі сленгової лексики у молодіжному середовищі нами було проведено соціологічне опитування  серед учнів нашого закладу та серед мешканців нашого міста інших вікових категорій.  Було опитано 100  респондетнів, яким були представлені наступні запитання:

Запитання для соцопитування (інтерв’ю):

1. Яку роль відіграє культура мови у вашому житті?

2. Яка, на вашу думку, лексика є найбільш вживаною сьогодні, нормативна чи ненормативна?

3. Що ви знаєте про ненормативну лексику?

Чи знаєте ви, що таке  «сленг», «жаргон»? Чи використовуєте їх у своєму мовлені?

4. Чи вживаєте ви жаргон у своєму мовленні?

5. Чи виправдане надмірне вживання англіцизмів у мові телебачення?

6. Чи допомагає сленг у спілкуванні серед молоді?

7. Чи може засмічене мовлення зашкодити кар’єрному зростанню людини?

8. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що чистота мови впливає на все в житті людини?

9. Які, на Вашу думку, джерела поширення у суспільстві «словесного бруду»?

10. Як часто Ви використовуєте сленг у своїй мові? Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова?

11. Якщо так, то що саме спричиняє їх вживання?Чи можна користуватися сленгом завжди і всюди?

12. Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше. Поясніть їх.

Результати опитування були наступними:

1. Зі ста опитуваних респондентів досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 30%, інколи – 60%, ніколи – 10%. Отже, переважна частина респондентів вживає жаргонні слова та вирази лише інколи.

2. Як зазначили респонденти, вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори:

·            вплив оточення і друзів– 9 %;

·            це економить час при  спілкуванні – 7 %;

·            допомагає виразити емоції  і почуття – 13 %;

·            бажання бути сучасним–11 %;

·            це увійшло до звички – 12 %;

·            прагнення не вирізнятися серед інших – 19 %;

·            це модно – 14 %;

·        недостатній свій літературний словниковий запас – 15 % .

Висновки:

·   Сленг, жаргон, англіцизми підкреслюють емоційно-експресивну  функцію мовлення.

·   Уживання сленгових слів є надзвичайно поширеним явищем в учнівському середовищі  нашого навчального закладу та взагалі серед молоді.

·  Використання сленгу, жаргону у мовленні засмічує українську літературну мову та чинить негативний вплив на культуру нашого мовлення.

·  Невиправдане використання  англіцизмів  в мовленні  ЗМІ – негативно впливає на розвиток української літературної мови, витісняючи  власне українські слова.

·    Сленг – це не «прикол», а справжня проблема української мови і нашого суспільства в цілому.

· Наше мовлення  - наш інтелектуальний портрет, а вживання сленгу та жаргону, псевдоангліцизмів криве його віддзеркалення.

Ми презентували публікацію, мультимедійну презентацію, короткий словник молодіжних сленгізмів:

Друга група учнів «Суржикознавці» працювала над міні-проектом «Суржику війна!» – збирала, досліджувала та систематизувала матеріал про «суржик», «русизми». 

В процесі роботи над міні-проектом ставили собі за мету:

·        з`ясувати тлумачення суржику, русизмів та їх вплив на розвиток української літературної мови;

·        дослідити історію виникнення суржику та розглянути деякі шляхи творення українського суржику і його форми;

·        виявити та проаналізувати причини вживання суржику, русизмів учнями нашого училища та іншими віковими категоріями населення нашого міста;

·        шляхом соцопитування з'ясувати поширення суржику серед учнів нашого закладу та серед молоді нашого міста;

·        продемонструвати на прикладах русизми, які вживають учні нашого училища;

·        довести, що вживання в мовленні суржику засмічує українську літературну мову та впливає на інтелектуальний портрет людини.

    З метою з’ясування ролі суржику та русизмів у молодіжному середовищі нами було проведено соціологічне опитування  серед учнів нашого закладу та серед мешканців нашого міста інших вікових категорій.  Було опитано 100  респондетнів, яким були представлені наступні запитання:

Запитання для соцопитування (інтерв’ю):

1. Яку роль відіграє культура мови у вашому житті?

2. Яка, на вашу думку, лексика є найбільш вживаною сьогодні, нормативна чи ненормативна?

3. Що ви знаєте про ненормативну лексику?

Чи знаєте ви, що таке «суржик», «русизми»?

4. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що « суржик» – це справжня народна мова, бо нею спілкуються більшість людей нашого суспільства?

5. Чи вживаєте ви суржик у своєму мовленні?

6. Чи може засмічене мовлення зашкодити кар’єрному зростанню людини?

7. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що чистота мови впливає на все в житті людини?

 8. Чи потрібно, навашу думку,  викорінювати суржик та русизми з мовлення українців?

Результати опитування були наступними:

 Зі ста опитуваних респондентів розмовляють суржиком і вважають його народною мовою  - 50 %, досить часто у своєму мовленні вживають русизми -   30%, намагаються боротися з суржиком у своєму мовленні і вважають його негативним явищем – 10%, намагаються дотримуватися нормативної лексики -  5%, дотримуються норм літературної української мови – 5%.

Отже, переважна частина респондентів розмовляє суржиком та вживає русизми.

В процесі нашої дослідницької роботи ми дійшли висновку:

·   Суржиком розмовляє більша частина населення нашого міста та учнів нашого училища.

·    Суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для самого народу явище, з яким треба рішуче боротися.

·    Суржик - скалічена мова, що отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує.

·Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим,бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову.

·Духовна культура людини реалізується головним чином у мові, Тому ми маємо дбати про свою рідну мову, оберігати українське слово й оголосити суржику війну.

Ми створили публікацію, мультимедійну презентацію, короткий словник "Антисуржику"